Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
Чё, братаны, как оно? Ваши батвы и чики-пуки приветствуют вас, величайших чалых наркоманов рэпера! Устроим сегодня вечеринку, сорвем крышу и откроем двери в мир закладок и шприцов, где нас ждут настоящие адреналиновые приключения. Сегодня я вам расскажу историю, как я влетел на дерзкие иксы метамфетамина и 24 часа играл в бадминтон без остановки.
Всё началось с того, что я попал на старую закладку. Обдолбыш показал мне новый шприц с просто охуенным порошком - поникой, которая обещала мне жоско катануться и улететь в другую реальность. Что ж, это было вызовом, которому я не смог устоять. Взял шприц в руку, приветливо кивнул обдолбышу и начал подготовку к полёту.
Сделав пару тычков, я знал, что настал момент истины. Вставил шприц в вену и вопросительно посмотрел на обдолбыша. Он улыбнулся, понимая, что я готов оторваться от реальности. И в этот миг наступило настоящее кайфоломство. Я почувствовал, как энергия пронизывает каждую клетку моего тела, как моя душа взмывает в небеса.
Наставив в наушники своей души громкий трек, я взял ракетку в руки и заорал, чтобы все услышали: "Айда, братва, играть в бадминтон!" Братюня, это было просто бомбическое ощущение - бегать, прыгать, летать, когда весь мир вокруг кажется таким реальным, но в то же время необычайно искажённым.
Мы столкнулись сутки напролет, не зная усталости. Все мышцы тела напряжены, каждый удар ракеткой сопровождался грохотом в наших сердцах. Как же это круто, когда ты искусно увертываешься от падающей вниз ракетки и посылаешь в ответный полёт ещё более жёсткую. Это ощущение дарит особый заряд адреналина и желание доказать всем, что ты самый чалый и пиз**тый парень во всей этой крышесносной игре.
Но с каждым прошедшим часом я понимал, что кайфоломы и мозголомы меня окружающие уже давно выбрались с поля боя. Они просто не тянули, братва! Они не понимали, что на нашем пути нет места для слабаков и трусов. Мы были готовы идти до конца, пока наши силы и сознание не покинут нас окончательно.
24 часа безостановочной игры, братва! Да, это был экстремальный вызов, и я с гордостью мог сказать, что я его принял. Хотя, конечно, потом мне пришлось сесть в коматозное состояние для полной регенерации моего организма, ведь такой экстрим в твоей жизни, братан, не проходит просто так, это надо отметить со всей полной отдачей.
Так что, дорогие братья по наркотическим адреналиновым приключениям, я приглашаю вас попробовать этот безумный кайф!
И помните, кайф важнее, чем жизнь, но только если ты действительно готов раскрыть перед наркотическим миром все свои двери и сердце. Всегда помните, что наркотики - это оргазм для души, но не забывайте, что эти двери можно открыть только один раз, и после этого вернуться уже невозможно.
Але, каефники и сестрички, сегодня я хочу поколдовать с вами рассказать о моем немного е*анутом приключении, когда я решила зафоткаться после того, как вмазалась метадоном. Так что, давайте все соберемся вокруг, закурим свои бамбушки и начнем этот рассказ по-наркомански!
Вот такая история: однажды я накамазилась по полной программе и решила проснуться в новом формате. Повсеместно слышала я, как трепещут нервы в молодежной среде: "Е, брат, закладки отлично грузят!" и "О, моя тяночка, я так хочу вмазаться!" Мне стало интересно, что же такое закладки, и почему все на них так зациклены. Решила разузнать.
Долго я болталась по подворотням и наркопритонам, и, кажется, нашла нужного мужика. Он был втертый, с полутусклыми глазами и рассыпчатой пудрой на носу. Ну, их этих наркослов: на прямой вопрос "Где взять закладки?" мне предложили полчаса перебиваться на колесах, а потом уже устроить по-наркоманские посиделки.
Мне было не до часов, и я была готова на все, чтобы узнать, в чем соль этой истории. Пришлось поломать мозги и хапнуть всего, что предлагали. Моя память начала сыпаться в мелкую пудру, и я погрузилась в наркотическое опьянение.
Вдруг в комнату вошла одна тяночка, которая явно чувствовала себя в своей тарелке. Она предложила мне мескалин, который был таблеточкой, выдавленной в необычной форме. "Хапни, дружок, и увидишь, как мир станет ярче!" - сказала она, улыбаясь своими сумасшедшими губами.
Вот я и схапал эту гадость, и моя реальность начала рушиться. Вокруг меня все таяло, словно в аркадной игре, а я оказался в мире, где все было перевернуто с ног на голову. Мои глаза широко раскрылись, и я заметил, что на столе лежат не просто колеса, а закладки разных цветов и размеров. Такие красивые, что я просто не мог устоять и решил устроить фотосессию.
Кажется, я создал настоящее произведение искусства, которое ни один нормальный человек не сможет оценить.
Я смотрел на эти фотки, и мои глаза загорелись, как пламя моего наркоманского душка. Я увидел краски, которые раньше были мне недоступны, и наслаждался каждым мигом этого дурмана.
Фотосессия продолжалась до самого утра, пока я не потерял счет времени и мои колеса не истерлись до дыр. Но в моей душе осталось ощущение непередаваемой красоты и счастья, которое я приобрел благодаря метадону и этим закладкам.
И вот так, друзья, я купила метадон, устроила фотосессию, и эти моменты на всю жизнь останутся в моем сердце, хоть я и выбрал не самый правильный путь. Но, глядя на эти фотки, я понимаю, что ни один нормик не сможет понять, что я испытал тогда, в том далеком наркотическом опьянении.